«Хто не пам'ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» (М. Рильський)

Хто не знає село Турбаї, що в Глобинському районі Полтавської області, хто не знає, що там далекого 1789 року відбулося козацьке повстання проти їх поневолення. Чотири роки (з 1789 по 1793 рр.) існувало в Турбаях козацьке самоврядування. І лише тоді, коли Катерина друга направила своє військо, було знищено і саме село, і жорстоко покарано жителів: багатьох було вбито, багатьох побито батогами, а ще більше турбаївців було виселено в далекі Таврійські степи на південь України. Чоловіки, жінки, маленькі діти ішли пішки в ті далекі краї. Багато померли в дорозі від голоду, спраги, втоми. Але з великими зусиллями частина турбаївців дійшли до місця призначення.

З того часу, в далекій від нас Херсонській області проживають нащадки турбаївців. Та не просто проживають, а з великим трепетом в душі, з великою повагою і гордістю пам'ятають і гордяться своїми пращурами – вільнолюбими козаками.

І от в переддень Турбаївського дня вшанування боротьби вільних козаків проти їх закріпачення ми отримали від козацького товариства «Херсонська Січ» запрошення на відкриття Хреста – Оберега в селі Виноградове Олешківського району Херсонської області. Цей Хрест встановлено на честь легендарних героїв –повстанців «Турбаїіців».

Делегацію від Петрівсько – Турбаївської громади очолив В.П.Молодчин активний член громадської організації «За розвиток і процвітання Глобинщини». Від такого запрошення відмовитися було не можливо. Адже це НАША історія, НАША пам'ять.

Зустріли нашу делегацію з великою радістю, вручили нам на вишитому рушнику коровай, на якому зображені Герб України, колоски пшениці, червоні маки – символи України. Вручав нам цей святий хліб головний козак у Херсонській області отаман козацького товариства «Херсонська Січ» генерал – хорунжий Юрій Тимофієнко

Хрест – Оберіг було відкрито і освячено. Це було зроблено дякуючи депутату Виноградівської сільської ради, начальнику головного управління ДФС у Хмельницькій області О.П.Кромпу (побратим козацького товариства «Херсонська Січ», мала Батьківщина його - Виноградове ). Велику роботу у підготовці і проведенні цього дійства зробив директор фермерського господарства «Турбаї» (вирощують соняшник і кавуни), козацький отаман Виноградівського коша О. І. Цілинко (родове коріння Олександра Івановича сягаює аж до наших полтавських турбаївців) разом зі своїми побратимами та усім козацьким організаційним комітетом. Біля Хреста – Оберега викарбувані слова «Хрест – Оберіг встановлений легендарним героям – повстанцям «Турбаївцям» від вдячних нащадків козацьким товариством «Херсонська Січ». Такі ось слова, особисто мене, дуже глибоко зачепили, адже, десь там, далеко, в херсонських степах знають, поважають і пам'ятають НАШИХ турбаївців, і мабуть, більше і щиріше, ніж ми.

Нас дуже здивувало і вразило, як молодих чоловіків і хлопців посвячували в КОЗАКИ. Батюшка їх благословив бути козаками, старші козаки дали наказ бути гідними козаками, молоді козаки дали клятву на вірність Україні, війську козацькому, своїй сім*ї. Кожен з них цілував шаблю і отримував від старшого козака по плечах нагайкою при цьому говорив «Дякую, батьку за науку!». Потім нам козаки із «Херсонської Січі» для музею подарували справжні козацькі батоги. Це було так зворушливо.

Ми, в свою чергу, подарували нашим побратимам книги «Петрівка і Турбаї – історичні села» І.Сорокопуда, які були видані коштом голови ФГ «Агро - Світ» Ю.М.Хмельницьким. Також вручили магніти із зображенням пам*ятного знака села Турбаї.

Велику увагу приділили нам голова ОТГ «Виноградове» (об'єднання відбулося в 2017 році, у Виноградові населення 4,5 тис., в громаді – 12 тис.) С.В.Шматенко, розповів нам про здобутки і проблеми своєї громади; секретар сільської ради Н.І.Корнійчук (двадцять років працює секретарем) провела екскурсію по Виноградовому: побачили ми і величезний СБК, в приміщенні якого великий глядацький зал з євроремонтом, бібліотека, прекрасний музей (одна із кімнат присвячена Турбаям і повстанню, а ще ми звернули увагу на вузлик із землею. Як нам розповіли то земля із Турбаїв, привезена 2017 року Никишенком Г.Д. ), приміщення РАКСу, величезний спортивний зал. А ще ми відвідали дитячий садочок «Барвінок» на 200 діток. В цьому році там зробили євроремонт за 9 млн. гривень. В такому садочку діти перебувають, як в казці. На території громади три школи, в них навчається 1.5тис. учнів. Нам подарували прекрасні дерев*яні вироби для музею. Їх виготовили учитель трудового навчання А.Я.Єфімов разом із своїми учнями. Є музична школа. Працюють різнопланові гуртки для дітей і дорослих. Побудували медичну амбулаторію, там все по - сучасному, по - новому. В центрі села працює фонтан, побудований ще при колгоспі, був він музичний із світловими відблисками. Так приємно в жарку пору постояти біля водички! Реставровано церкву, встановлено нові бані (купола).

Вразило нас велике розмаїття квітів на вулицях, на подвір'ях, біля адміністративних будівель. Найбільше ростуть у них троянди. І це все при тому, що все поливається. Абсолютно все! Побували ми і біля їхньої святині – історичної пам*ятки - криниці, знаходиться вона за кілька кілометрів від села. «Криниця – це святе місце, з нього починається життя. Збережемо його у чистоті та святості для нащадків, оберегу нашого краю» - такі слова ми прочитали біля криниці.

Висловлюємо щирі слова подяки всім, хто запросив нас, хто приділив нам стільки уваги і часу, хто організував і провів такий чудовий захід, справжнє свято: депутату Виноградівської сільської ради , начальнику головного управління ДФС у Хмельницькій області Олександру Петровичу Кромпу, директору фермерського господарства «Турбаї», козацькому отаману Виноградівського коша Олександру Івановичу Цілинку, голові ОТГ «Виноградове» Сергію Вілійовичу Шматенку, секретареві сільської ради Наталії Іванівні Корнійчук, бібліотекарю і завідуючій музеєм Ользі Федорівні Ястреб, директору СБК Наталії Миколаївні Німас, всім виноградівцям, хто огорнув нас увагою, доброзичливістю, теплим і щирим відношенням. Окремо хочеться подякувати Наталії Цілинко, яка допомогла підготувати цей матеріал, надала велику кількість інформаційного матеріалу.

Також слова подяки адресуємо Володимиру Петровичу Молодчину за організацію поїздки в Виноградове, завдяки йому ми побували в такому чудовому краї, зустрілися з людьми, які свято бережуть пам'ять про ТУРБАЇ і турбаївців.

Козацька слава – не вмре, не забудеться, житиме у віках. І нам, і нашим дітям і онукам треба не забувати того подвигу, який здійснили наші пращури ще 1789 року.

Бібліотекар Петрівської СБФ Тамара Радченко.